Не опоздай. Во мне ещё звучит твоя музыка.
Не опоздай. Я все ещё хочу увидеть тебя.
Рисовать тебя красками слов,
Взятых из палитры фантазий.
Я все ещё чувствую твою душу,
Твое сердце звучит во мне,
Отмеряя дни и секунды до встречи с тобой.
Ты ещё не знаешь меня, но я давно заключена в тебе.
Я шла к тебе , ища тебя в других,
Но в них мне не хватало твоего совершенства.
Я знала тебя, там в моем сердце билось твое.
Я слушала сотни сердец,
Но их ритм не совпадал с звучащим во мне.
Я нашла тебя. Я услышала твой крик,
Крик одиночества, крик тоски по мне.
Я иду к тебе, я хочу, что бы ты это знал.
Помолись, что бы мне дойти.
Прочитано 2942 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 2,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
